Українська мова та література 10 клас



                       Завдання на період карантину 
https://svitkazky.blogspot.com/p/blog-page.html
18.05.2020 -22.05.2020
10 клас
Українська мова 10  клас
Підручник: Ворон А. А. Українська мова. Профільний рівень : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / А. А. Ворон, В. А. Солопенко. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2018. — 288 с. : іл.
18.05.2020
Тема: Частка, її функції, групи за значенням
Частка —
це службова частина мови, яка надає словам чи реченням
певних смислових чи
емоційно-експресивних відтінків або служить
для творення морфологічних форм та нових слів



За значенням і вживанням частки поділяються на групи
Фразові —
увиразнюють один
Словотворчі —
Формотворчі —
із компонентів речення або

використову­
слугують для
виражають ставлення мовця

ються для тво­
творення грама­
до змісту всього висловлювання
рення нових СЛІВ
тичних с
зорм
Вказівні
Підсилювальні
Стверджувальні
Питальні
Заперечні
Означальні
Спонукальні
Видільні
Порівняльні
Це частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, -би, -б, -же, не-, ні-, де-, -сь, аби-
Наказового способу
Умовного способу
Найвищого ступеня порівняння прикмет­ників і прислівників
Це, ось
Аж, би
Еге, так
Чи, хіба
Не, ні
Майже
Ну-бо
Ж, хоча
Мов, як

Хай, нехай
з И)
Най
Опрацювати С. 269-270, вправи 453, 454




Разом
Окремо
Через дефіс
1.  Частки аби, де, сь, чи, що, як, ані, чим,
ні: абихто, дехто, хтось, ніхто, чим­далі.
2.  Частки би (б), же (ж), ось, он у складі сполучників: щоб, якби, адже, також.
3.  Частки не, ні:
а)  якщо вони є пре­фіксом у словах, що без не, ні не вжива­ються: ненависть, нісенітниця',
б) є частиною пре­фікса недо-: недолік, недооцінювати.
1.     Частка що, якщо вона стоїть після слова, до якого вона відноситься: тільки що, поки що, дарма що.
2.     Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он, хай, нехай:
сказав би, зроби ж, он який.
3.  Частки не, ні: не прийшов, ні він, ні вона.
1. Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -бо, -но, -то, -от, -таки, бозна-:
будь-коли, бозна-хто, стій-бо.


Опрацювати С. 269-270, вправи 453, 454


19.05.2020
Тема: Вигуки, їх ознаки та розряди



Опрацювати С. 271 - 272, вправи 457, 458

20.05.2020
Тема: Контрольна робота. Дієслово. Службові частини мови
Посилання на контрольну лише у день її проведення!
Повторити § 46-50
Тестову форму заповнюємо один раз!!!!!!

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdqn7Mv2db79drg2NfdRSMVKsM8vfW7iN2tjtaYiGSJ4IWAkw/viewform
22.05.2020
Узагальнення та систематизація вивченого

Українська література 10  клас
Підручник: Слоньовська О. В. Українська література (профільний рівень): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 304 с.
 18.05.2020
Симфонія «Сковорода». Жанрове новаторство твору
I.Робота над темою
https://www.youtube.com/watch?time_continue=67&v=1ws6DFdZlLg&feature=emb_logo




1.Засвоєння нового матеріалу
 Тичина є автором не лише віршів, у його доробку знаходимо і твори значного формату. У першу чергу слід згадати незакінчену поему-симфонію «Сковорода». 
2.На основі опрацьованого матеріалу створіть у зошиті опорний конспект
Афористичність, алегоризм і символізм поеми
Поема багата на символи, алегорії та афоризми. Розглянемо деякі з них. Так, у першій частині читаємо:
Колос зігнувся і дивиться в землю —
пізнай себо самого.
Небо в тисячі люстер перехмарюється —
пізнай себе самого.
Дніпро у тінь пославсь, а повен перебігу —
пізнай себе самого.
Се ж бо єсть: бренне, текуче і безконечне,
немов фігурний триугол.

Отже, „фігурний триугол” — колос, небо і Дніпро — є символами бранного, текучого і безкінечного.

Дививсь Сковорода і думав:
А се ж бо єсть вже інший триугол:
земля — огонь — вода.
Земля, що правди прагне, права.
Огонь, цей гнів, що сам рождається
з землі в задуху, в спеку, у туман.
Також вода — душа людини,
що все — не тільки радість! —
що все одсвічувать повинна.
А се ж бо єсть вже інший триугол.

   Земля — вогонь — вода — це символи правдолюбства, поривань людини бентежного духу. Сам триугол — символ триєдиності Бога.
  Використання символічних образів вітру та бурі наповнюють поему пафосом боротьби, пов'язуючи їх з провідними поняттями ідеології радянської доби (боротьба, бій, пригноблення), також через ці образи втілюється мотив простування до світлого „завтра”.
   Образ піднятого меча є символом бунтарства. Мова поеми багата на афоризми: „подяка богові за все. Найперше ж: за те, що потрібне зробив нетрудним, а трудне непотрібним”, „На всіх шляхах життя очима іншими поглянув”, „мир душі твоїй” та багато інших, які Сковорода пояснює на прикладі конкретних життєвих ситуацій. У поемі Тичина прагнув показати цілу епоху, зображену в різноманітних художніх ключах: реалістичному, символічному, гостро гротескному, фантастичному. А у розділах „Кінець феодала” і памфлеті „Диспут” в алегоричній формі письменник викриває фашизм ХХ століття та його прислужників — науковців, філософів, представників мистецтва.
Ідея вічного пошуку гармонії буття в поемі
В основі філософського вчення Сковороди — питання про пошуки шляху до щастя. Григорій Савич вважав, що до щастя людину приведе реалізація закладеного в ній божественного замислу — „сродна праця” та досягнення гармонії з собою і світом. І філософ жив у відповідності зі своїм вченням. На початку поеми ми бачимо усамітненого персонажа, який дякує Бога за те, що він „щедро, щедротно!” наповнив його душу і дав їй „спокій, і мир, і злагоду, й любов”, тобто поет перебуває у стані дійсно гармонії. Але невдовзі світ гармонії починає рушитися. Спочатку пересуди ченців хвилюють душу, і „замість гармонії пійдуть зітхання, і думи тяжкі поженуть у поле, на край світу...” А одного разу філософові дівчина Маринка сказала слова („А вам, напевно, весело живеться, що ви все граєте?”), які примусили замислитися над питанням: „Чи можна шукати гармонії там, де „безвинні сльози ллються кругом”.
Герой поеми роздумує про вічне і доходить висновку, що не може бути гармонії у світі, поділеному на „світ вгорі і світ внизу”. Тільки боротьба може змінити існуючий стан речей — думає він.
До Сковороди приходять Біснуватий, Потвора, Люципер. І з'являються вони, закликаючи зробити вибір, тоді, коли Сковорода подумки стає на бік „народу” проти „панів”.
Та свій фаустівський вибір Тичинин Сковорода не зробив: мандрівний філософ не перетворився на мандрівного революціонера.
Важко уявити собі, що було б, якби Тичинин Сковорода остаточно обрав шлях боротьби. До цього Тичина міг би привести своїх читачів, якби далі продовжував свою поему-симфонію та опублікував нові глави. Сковороду можна уявити натхненником народної боротьби, але він ніколи не став би зачинателем повстання з багатотисячними жертвами. Гармонія світу для нього була на першому місці. Поет розумів це. Про що красномовно свідчить незавершеність твору.
Прийом монологу як спосіб саморефлексії автора
   Тичина у своїй поемі для зображення філософських роздумів Сковороди, його вагань, відкриттів та пошуків, для розкриття духовного світу персонажа використовує такий прийом, як внутрішній монолог. Це не що інше, як заглиблення людини у свій внутрішній світ. Ми бачимо образ роздвоєної людини. Сковорода шукає своє місце в суспільстві, він ніби розривається між панами і селянством, між історичним часом і власними філософськими поглядами, між відсталим буттям і поступовою свідомістю. Як знайти вихід із ситуації, що склалася? За свого персонажа це має зробити автор, використавши свою творчу уяву. 
    Отже, можна стверджувати, що за образом Сковороди ми можемо побачити і постать Тичини, який теж намагався подолати власну душевну роздвоєність (між національно-романтичним і пролетарсько-революційним), тобто за думками філософа автор ховає свої болі, проблеми і настрої. На сторінках поеми поеми читач спостерігає, як Сковорода намагається змінити не власне життя (він і так живе весь час поряд із простим народом), а власну свідомість і перейти на бік селян-повстанців. (Тичина теж долає складний рубіж — із поета-романтика перетворюється в співця народних мас.)
Матеріали: http://shapovalukr16.blogspot.com/p/blog-page_30.html

Д∕З Прочитати поему. Опрацювати С. 284-286

19.05.2020

Тема:  Богдан Лепкий. Огляд життя та творчості митця. Трилогія про Івана Мазепу у трьох томах і п'яти книгах
ü  Ознайомтеся з біографією письменника
ü  Богдан Лепкий-український письменник,літературознавець
https://www.youtube.com/watch?v=F-7Ix-RI3mo&feature=emb_logo
Опрацювати С. 287-295, 
Б. Лепкий. Мотря (Радіовистава) https://www.youtube.com/watch?v=0OZ1R_CGps8

20.05.2020
Тема: Ісмаїл Гаспринський. Життєвий і творчий шлях.  Історичне оповідання «Арслан киз» («Дівчина-левиця») як прояв культурної емансипації кримськотатарського народу.
Ісмаїл Гаспринський | Слава України 

https://www.youtube.com/watch?v=OPsmuyX80Iw&feature=emb_rel_pause

Просвітитель і реформатор Ісмаїл Гаспринський: життя заради людей і Криму
https://www.youtube.com/watch?v=-S1Uu0e-Mm0&feature=emb_logo

Опрацювати с.295-300.
Пройти тестування та надіслати скріншот https://naurok.com.ua/test/isma-l-gasprinskiy-arslan-kiz-divchina-levicya-466769.html, 

21.05.2020
Контрольна робота. Творчість П. Тичини, Б. Лепкого, І. Гаспринського

  https://naurok.com.ua/test/homework/2375847

Тестова форма платформи На урок!

Код доступу 7573711


Завдання на період карантину 
https://svitkazky.blogspot.com/p/blog-page.html
12.05.2020 -15.05.2020
10 клас
Українська мова 10  клас
Підручник: Ворон А. А. Українська мова. Профільний рівень : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / А. А. Ворон, В. А. Солопенко. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2018. — 288 с. : іл.
12.05.2020
Тема: Службові частини мови. Прийменник, його особливості
Опрацювати § 49 С. 264-265, вправи 440, 441,442
13.05.2020
Тема: Правопис прийменників
Опрацювати §49 С. 266, вправи 444, 445, 446
15.05.2020
Тема: Сполучники сурядності і підрядності
С. 267, вправи 448(1-2), 450

Українська література 10  клас
Підручник: Слоньовська О. В. Українська література (профільний рівень): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 304 с.
 12.05.2020
Глибина почуттів ліричного героя в поезії «О панно Інно…»
Опрацювати с. 277, вивчити вірш на пам'ять
https://dovidka.biz.ua/analiz-virsha-o-panno-inno/
Павло Тичина. О панно Інно (Поезія)
Павло Тичина (1891-1967) https://www.youtube.com/playlist?list=PL47_m_Ga4Aecni_fUIGmt0EzsvrD9yjyS



13.05.2020
Тема:  «Пам’яті тридцяти». Історична основа поезії  
Опрацювати С. 280-282, Ідейно-художній аналіз поезії
Приклад
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/t/tichina-pavlo/3409-detalnij-analiz-pam-yati-tridtsyati-tichina
 Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Павло Тичина "Пам'яті тридцяти"
https://www.youtube.com/watch?v=wNlXEiKP48c&feature=emb_logo

15.05.2020
Тема: Василь Стус про Павла Тичину.
Опрацювати с.286. Скласти тези статті «Феномен доби»
Сходження на голгофу слави. Газета «День»
https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/shodzhennya-na-golgofu-slavi





Завдання на період карантину 
https://svitkazky.blogspot.com/p/blog-page.html
04.05.2020 -08.05.2020
10 клас
Українська мова 10  клас
Підручник: Ворон А. А. Українська мова. Профільний рівень : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / А. А. Ворон, В. А. Солопенко. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2018. — 288 с. : іл.
04.05.2020
Тема: Дієприслівниковий зворот
Опрацювати С. 256, вправи 424, 426
Дієприслівниковий Зворот: як його правильно Вживати? [Типове завдання ЗНО]

Пройдіть тестування за посиланням: 
https://naurok.com.ua/test/dieprislivnikoviy-zvorot-10-kl-profil-129245.html


 зробіть скриншот сторінки з результатом  виконаного тесту. Для цього знайдіть на клавіатурі клавішу, натисніть на неї. Так зображення вашої виконаної роботи збережеться. Вставте його у  Word -документ і надішліть  його на електронну почту вчителю  sveta.klesun1@gmail.com. Обов'язково вказуйте прізвище й клас.

05.05.2020
Тема: Прислівник як частина мови. Розряди за значенням
Опрацювати §48 С. 257, вправи 427, 429 


67,2 тыс. подписчиков


Відео з четвертого тижня курсу "Українська мова. Від фонетики до морфології". Леція 3. Частина 1.











06.05.2020
Тема: Ступені порівняння означальних прислівників https://www.youtube.com/watch?v=CuCcPOK25yo&feature=emb_logo


С. 258, вправи 430 (1-2), 431
08.05.2020
Тема: Правопис прислівників і прислівникових сполучень https://subject.com.ua/textbook/mova/10klas_1/82.html
С. 259-260, вправи 433, 435

 Українська література 10  клас
Підручник: Слоньовська О. В. Українська література (профільний рівень): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 304 с.
 04.05.2020

П. Тичина – найбільший модерніст 20-х років  XX століття. Особлива поетика Тичинівського вірша: мелодика слова і музики 


Опрацювати с. 263 -269, скласти хронологічну таблицю


https://naurok.com.ua/posibnik-pavlo-tichina-naybilshiy-modernist-20-h-rokiv-tragizm-zhittevo-i-tvorcho-doli-fenomen-klarnetizmu-96466.html
05.05.2020
·         Тема: Збірка «Сонячні кларнети» -  подія європейського масштабу

Історія створення збірки "Сонячні кларнети"
Говорячи про особливість поетичної творчості Тичини, Максим Рильський відзначав, що найкраща характеристика її — у виразі „музична ріка”, що „Тичина і пісня — брат і сестра”, що коли багатьох поетів називаємо за трафаретом „співцями”, то для Павла Григоровича слово „співець” — найприродніший епітет. Переконатися в цьому нам допоможе робота над ідейно-художнім змістом ранніх віршів поета, які ввійшли до першої його збірки „Сонячні кларнети”.
Після виходу у світ першої — дебютної — збірки поезій Тичини „Сонячні кларнети” його почали називати князем поетів. Книга вразила сучасників письменника незвичайним небесним звучанням, неповторною ритмікою і оригінальною образністю. Кожен рядок збірки підтверджував, що в українську літературу прийшов геніальний поет.
Сучасний літературознавець С. Гальченко переконано стверджує: „Творча особистість Павла Григоровича Тичини була багатогранною і складною. Він належав до тих великих талантів, які, за словами самого поета, не „замикаються в магічні кола”, а дослухаються до голосу людства. його поетичні твори в перші по- революційні роки викликали не тільки захоплення, але й заздрість і навіть озлобленість деяких читачів та соратників по перу”. Дійсно, рання творчість Тичини — унікальне явище в історії національної культури, подія європейського масштабу. І сьогодні ми ознайомимося із кращими зразками його ранньої поезії, спробуємо відчути її серцем і осягнути розумом, переконатися у її неординарності і полюбити.
„Сонячні кларнети” — перша збірка поетичних творів Павла Тичини. Вийшла вона в Києві в приватному кооперативно-видавничому товаристві „Сяйво” наприкінці 1918 року тиражем 1000 примірників. До неї ввійшли оригінальні твори (всього 29), що друкувалися в періодиці у 1914-1918 роках; деякі твори, які ніде не друкувалися до появи в збірці („Не Зевс, не Пан...”, „Цвіт в моєму серці”, „Подивилась ясно...”, „Світає...”, „Туман” і „Вітер” із циклу „Енгармонійне”, „У собор. І — ІІ”, „Пастелі”, „На стрімчастих скелях”, „По хліб ішла дитина...”, „Скорбна мати. І — IV”, „По блакитному степу”, „Війна. І — ІІ”) та переспів вірша французького поета Анатоля Ле Браза „Колискова”.
Збірка П. Тичини „Сонячні кларнети” відкрила низку „світлоносних книг”, стала новим словом в українській літературі. В. Стус так охарактеризував її: „У світі “Сонячних кларнетів” людину було возвеличено в космічному масштабі, там існувала гармонія людини і всесвіту”. Образ сонячних кларнетів виступає символом і вічно юної природи, і втіленням прагнень до всього сонячного, радісного. Поет висловлює мрію про щасливе життя. його не полишала віра в прекрасне й світле навіть тоді, коли він бачив людське нещастя).
У 1920 році в київському видавництві „Друкарь” вийшло друге видання „Сонячних кларнетів”. Письменник хотів включити до нього нові твори, але задуму не здійснив, поповнивши видання лише творами „О, панно Інно...”, „Світає...”, „А я у гай ходила...”, „Хор лісових дзвіночків” (уривок із поеми) та „Зелена неділя”. Художнє оформлення здійснив Олександр Лозинський.
Третє видання, Берлін — Київ, побачило світ у 1922 році. Художник — Роберт Лісовський.
Четверте видання вийшло без доповнень і налічувало п'ять тисяч екземплярів, вийшло воно у 1925 році у Харкові в Державному видавництві України. Із книги було вилучено твори „Зелена неділя” та „Війна. І — ІІ”. Художник не встановлений

Опрацювати С. 269-274

06.05.2020
Тема: Єдність природи, почуттів людини й музики у поезії «Арфами, арфами…» 

Опрацювати С. 274 -276,  Скласти паспорт поезії https://dovidka.biz.ua/pavlo-tychyna-arfamy-arfamy-analiz/
08.05.2020
Тема: Єдність природи, почуттів людини й музики у поезії «Ви знаєте, як липа шелестить…»
Опрацювати С. 278, Вивчити вірш напам’ять, за можливості надіслати у відео форматі









Українська мова 10  клас
 27.04.20-04.05.2020
Підручник: Ворон А. А. Українська мова. Профільний рівень : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / А. А. Ворон, В. А. Солопенко. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2018. — 288 с. : іл.
27.04.2020 Тема: Дієприкметник. Активні і пасивні дієприкметники
Опрацювати параграф 47,  С. 252-253, вправи 419, 420, 421

28.04.2020 Тема: Творення і правопис дієприкметників
Опрацювати параграф С. 253 -254, вправи 409, 410
29.04.2020 Тема: Дієприкметниковий зворот. Дієслівні форми на –но,-то.
Повторити параграф 47, Скласти твір-мініатюру, використовуючи дієслівні форми
С. 249 -250, вправи 412, 413, 415.
04.05.2020 Тема:  Дієприслівник. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду.
Опрацювати С. 255, вправи 422, 423.


Українська література 10  клас
Підручник: Слоньовська О. В. Українська література (профільний рівень): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 304 с.
 27.04.2020
Тема: В.Винниченко. Новела «Момент». Філософський зміст, проблематика
Прочитати новелу, опрацювати С.259-262



28.04.2020
Тема: Символічні образи. Ідея цінності почуття кохання.
ТЛ: Символ і художній образ

Скласти паспорт твору, виписати визначення символу і художнього образу
29.04.2020
Контрольна робота № 7. Творчість М. Вороного, Олександра Олеся, В. Винниченка https://docs.google.com/forms/d/1fCSoIaXdTfkSOq_zoEt8xiMaRm6RW_alHgEqyVjALiQ/edit

Повторити С. 240 – 262
04.05.2020 П. Тичина – найбільший модерніст 20-х років  XX століття.
Опрацювати с. 263 -268, скласти хронологічну таблицю



https://naurok.com.ua/posibnik-pavlo-tichina-naybilshiy-modernist-20-h-rokiv-tragizm-zhittevo-i-tvorcho-doli-fenomen-klarnetizmu-96466.html





Українська мова 10  клас 21.04.20-24.04.2020
Підручник: Ворон А. А. Українська мова. Профільний рівень : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / А. А. Ворон, В. А. Солопенко. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2018. — 288 с. : іл.
21.04.2020
Тема: РМ Доповідь у науковому стилі
Написати доповідь на наукову тематику за власним бажанням
22.04.2020
Тема: Способи дієслів, їх творення
Опрацювати параграф 45,  С. 248, вправи 409, 410
24.04.2020
Тема: Перехідні і неперехідні дієслова
С. 249 -250, вправи 412, 413, 415.

Українська література 10  клас
Підручник: Слоньовська О. В. Українська література (профільний рівень): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 304 с.
 21.04.2020
Тема: Олександр Олесь. Життя і творчість. «Чари ночі».
Підготувати повідомлення, скласти хронологічну таблицю, вивчити вірш напам’ять.



22.04.2020
Тема: Експресивне висловлювання патріотичних почуттів у вірші «О слово рідне! Орле скутий».
Ідейно-художній аналіз вірша. Вивчити поезію на пам'ять.
24.04.2020
Тема: В. Винниченко – громадський і політичний діяч.
Опрацювати С. 252 -257, скласти хронологічну таблицю















https://ukrlit.net/textbook/10klas_14/48.html
Українська мова 10  клас 13.04.20-17.04.2020
Підручник: Ворон А. А. Українська мова. Профільний рівень : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / А. А. Ворон, В. А. Солопенко. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2018. — 288 с. : іл.
13.04.2020
Тема: Дієслово як частина мови
Опрацювати § 46, с. 243, вправи 400-402
14.04.2020
Тема: Форми дієслова. Безособові дієслова
С. 244, вправа 403, скласти твір-мініатюру «Весна» (використовуючи безособові дієслова)
15.04.2020
Тема: Поділ дієслів на дієвідміни
С. 245, вправи 404, 405 (1,2)
17.04.2020
Тема: Види дієслів, їх творення
С.246-247, вправи 407,408

Українська література 10  клас
Підручник: Слоньовська О. В. Українська література (профільний рівень): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 304 с.

13.04.2020
Тема: Символізм в українській літературі. с. 246-247
https://ukrlit.net/textbook/10klas_14/48.html
       В українську літературу символізм прийшов через австро-німецьку та польську літератури. Засновницею цього стилю у вітчизняному письменстві стала Ольга Кобилянська. Серед помітних українських символістів можна назвати П. Карманського, В. Пачовського, Б. Лепкого, М. Яцківа, Д. Загула, Я. Савченка, О. Слісаренка, Т. Осьмачку (у ранній поезії), М. Євшана, М. Сріблянського, Г. Чупринку. Водночас слід наголосити, що український символізм міцно переплетений з неоромантизмом, практично неможливо визначити, який з двох стилів домінує у тому чи іншому творі.

14.04.2020
Тема: Угрупування «Молода муза», «Українська хата». Витонченість поетичної форми. Підготувати повідомлення с.247-250 (При умові якщо повідомлення друковане, то має містити відмітки про опрацювання)
         “Молода муза“ — літературне угруповання українських письменників, діяло у Львові протягом 1906-09 як клуб літераторів. До “М.м.“ належали В.Бирчак, П.Карманський, Б.Лепкий, О. Луцький, В.Пачовський, С.Твердохліб, С.Чарнецький, М.Яцків. Близькими до цієї групи були письменники: Ф.Коковський, М.Рудницький, О.Туринський, композитор С. Людкевич, скульптор М.Паращук, маляр І.Северин та ін. Друкованим органом “М.м.“ був журнал “Світ“. Учасників об'єднувала орієнтація на модерністські тенденції в західноєвропейській літературі, заперечення надмірної заангажованості літератури, ідея краси як іманентної властивості української душі, опозиція до міметичних форм мистецтва. Основні засади “М.м.“ були близькі творчим принципам М.Вороного, Олександра Олеся, М.Філянського та інших письменників, які гуртувалися навколо журналу “Українська хата“, де часто друкувалися поети-“молодомузівці“. Навколо засад раннього українського модернізму точилася полеміка між його прихильниками М.Євшаном, М.Сріблянським, А.Товкачевським та противниками — І.Франком, С.Єфремовим, Д.Лукіяновичем та ін. Ідеї “М.м.“, зокрема її символістської платформи, мали вплив на розвиток української поезії початку 20-х. При “М.м.“ діяло видавництво під однойменною назвою, засноване 1906.
          «З-НАД ХМАР І З ДОЛИ́Н» – літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 в Одесі. У листі до М. Коцюбинського від 13 липня 1901 та зверненні до укр. письменників М. Вороний виклав програму альманаху. Відверто виявивши симпатії «до новіших течій в літературах європейських», він зазнав гострої критики з боку громад. і літ. кіл за відхід від дійсності у сферу «чистого мист-ва». Найбільш толерантно висловив свою незгоду з декларов. М. Вороним програм. цілями І. Франко у поет. посланні «Миколі Вороному», яке разом із відповіддю «Іванові Франкові» опубл. в альманасі. М. Вороний спростував приписувану йому пропаганду гасла «мист-ва для мист-ва», наголошуючи на потребі осучаснення укр. літ-ри, бажанні не обмежувати сферу твор. свободи письменника. Виступаючи за розширення темат. меж літ-ри, за пошук нових тем і худож. засобів виразності, він закликав до модернізації укр. літ-ри. В альманасі вміщено поезії І. Франка («З буркутських пісень», «Зів’яле листя»), Лесі Українки («Ритми»), Б. Грінченка, М. Вороного («Ікар», «До моря», «Ніч», «Євшан-зілля»), П. Карманського («Ой люлі, люлі, химерний смутку», «З записок самовбивця», «Суд»), Н. Кибальчич, О. Маковея, М. Чернявського, В. Самійленка, В. Щурата, П. Грабовського, М. Старицького, О. Романової, Л. Лопатинського, П. Панченка, М. Корчинського, А. Кримського («Сірійські згадки»); проз. твори О. Кобилянської («Мої лілії»), М. Коцюбинського («На камені»), Г. Хоткевича, М. Колцуняка («Молоді мученики»), Н. Кобринської («Відцвітає», «Руки»), І. Липи («Турки»), А. Крушельницького («Перед кладкою»), В. Кравченка, Є. Мандичевського, І. Нечуя-Левицького («Роковий український ярмарок»); нарис Є. Мандичевського; драм. твори Л. Старицької («Сапфо»), М. Старицького («Чарівний сон»). Альманах гостро критикував С. Єфремов, який у ст. «У пошуках нової краси» // «КС», 1902, кн. 10–12, звинуватив авторів збірника у сліпому наслідуванні зх.-європ. символізму й декадансу, які вважав неприйнятними для укр. літ-ри. Згодом виступив з осудом творів О. Кобилянської, Н. Кобринської, В. Стефаника, М. Яцківа, А. Крушельницького. Альманах вважав першим проявом декадентства в укр. літ-рі, а М. Вороного – одним з ідеологів декадансу. Критикував «кучеряву» назву збірника, неясність і туманність програми, типової для шукачів нової краси. У ст. «На мертвой точке» (1903; опубл. – «КС», 1905, кн. 5) піддав альманах прискіпливому й детал. аналізу, називаючи його виразно декадентським та маніфестом нового мист-ва. На захист укр. письменників-новаторів виступив І. Франко у ст. «Принципи і безпринципність» (1903), а також Леся Українка, Г. Хоткевич, К. Гриневичева та ін. Поява відозви М. Вороного та альманаху спричинили розгортання тривалої дискусії про шляхи й напрями розвитку укр. літ-ри, потребу особливої уваги до естет. вартості творів.
        Михайло Яцків, Петро Карманський, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Степан Чарнецький, Сидір Твердохліб Остап Луцький... Близьким до цієї групи був юний тоді Михайло Рудницький, що під її крилом починав свою літературну діяльність. Початком цієї групи як мистецької течії можна вважати появу в 1906 р. журналу “Світ”, до складу редколегії ввійшли В. Бирчак П. Карманський, О. Луцький та М. Яцків. Утім, “Молода муза” не була організаціею, яка веде облік своїх членів чи має розроблений статут чи програму. Це був радше клуб літераторів, до якого тяжіло чимало молоді ,що працювала в різних галузях мистецтва: композитор Станіслав Людкевич, скульптор Михайло Паращук, живописець Іван Сиверин, скрипаль і маляр Іван Косинин, флейоніст Осип Шпитко...
      Були серед них чи, радше,коло них богемісти, “митці життя" талант яких більше розкривався в розмовах, а не в творах. Треба враховувати, що “молодомузівці” не мали жодного приміщення ,де б вони могли збиратися. То й не дивно—гурток становила молодь, вихідці із сіл та провінційних містечок Галичини, вчорашні випусники університету або ті ,що його не закінчили, канцеляристи, вчителі гімназій чи ”вільні художники”.
        Олімпом “Молодої музи” була кав’ярня, напише пізнішенаймолодший її учасник М. Рудницький. Кав’ярня “молодомузівців” — “Монополь”. Місце було зручне з усіх боків.По-перше,щоб зайти сюди, треба було мати якийсь гріш на склянку кави ,і при ній можна було посидіти весь вечір. По-друге, тут були свіжі газети й журнали. По-третє, сюди приходила різна публіка з якою можна було подискутувати. Початком цієї групи як мистецької течії можна вважати появу в 1906 р. журналу “Світ”, до складу редколегії ввійшли В. Бирчак П. Карманський, О . Луцький та М . Яцків. Сама ж “Молода муза» була створена роком пізніше — в 1907р. Звідки пішла назва —сьогодні сказати важко. М. Рудницький твердив, що її придумав О.Луцький ,у спогадах П . Карманського вона виводиться з новели М. Я шківа “Доля молодої музи “. Дехто приписує її Б. Лепкому. Та річ не так у назві , як у змісті : “Молода муза “ була однією з ланок літературних організацій багатьох країн Європи: ”Молода Бельгія”, “ Молода Німеччина “ , “Молода Польща”, що проголосили своїм гаслом символізм і служіння красі. Так , в одному з номерів журналу “Світ” стверджувалося ,що “Молода муза “ репрезентує “відомий в інших народів напрямок декадентський , символістичний , модерністичний, естетичний — і як там його всіляко називають.Мета цього напрямку служити красі”. Як бачимо ,в цей час не було ще чіткої диференціації цих термінів, різні автори вкладали у них різний зміст . “Молодомузівці” вписали свою сторінку в історію української літератури.
         «Українська хата» — літературно-критичний і громадсько-публіцистичний місячник національного поступово-демократичного напряму, журнал молодої інтелігенції, виходив з березня 1909 р. до вересня 1914 р. у Києві за ред. П.Богацького і М.Шаповала. По петербурзькій «Вільній Україні» пробувала формулювати ідейні основи визвольного руху та нац. і соц. світогляду. Підносила ідеал українства, емансипованого від сторонніх впливів, спертого на себе, що зуміло б піднести свою індивідуальність. «Хатяни» виступали з критикою традицій українофільства з його поміркованим лібералізмом, поверховим демократизмом, угодовством та орієнтацією на чужі суспільні сили. В ділянці літератури обороняли й пропагували нові течії — модернізм та імпресіонізм як манеру творчості.
          Між «Українською хатою» і представниками поміркованих напрямів, переважно з газети «Рада», виникла гостра полеміка. С.Єфремов погляди «Української хати» кваліфікував як витвір рафінованого міщанства, декадентство і безпринципність
    У журналі друковано ориґінальні твори (О.Олеся, Г.Чупринки, М.Вороного, Галини Журби, О.Кобилянської, М.Жука, В.Винниченка, С.Черкасенка та молодих тоді початківців: М.Рильського, П.Тичини, М.Семенка та ін.) і перекладні з західної літератури (Ш.Бодлера, К.Гамсуна, П.Альтенберґа, Є.Якобзена, Г.Манна та ін.) та літературну критику.
       Головним мірилом якости мист. твору вважалася вірність «чистій красі» або нац. ідеї (М.Вороний; М.Євшан «Під прапором мистецтва»).Прихильниками естетичної критики були Б.Лепкий, О.Грицай, М.Могилянський.Публіцистику репрезентував А.Товкачевський («Література і наші народники», «Компромітація ідей заступництва», «Чорносотенний націоналізм»), він же дав і розвідку про Г.Сковороду.Рецензії містили Ю.Будяк, М.Сріблянський (М.Шаповал) та ін.Подавано також україніку в чужій пресі і літературну хроніку. 
     Поява «Української хати» була одним з цікавіших явищ в укр. літературному житті поч. XX ст., вона змобілізувала молоді літературні таланти, розбудила мистецьку критику, зактивізувала духове життя України. Журнал заборонено з вибухом Першої світової війни
Завдання для самоперевірки https://naurok.com.ua/test/moloda-muza-ukra-nska-hata-182047.html

15.04.2020
Тема: М. Вороний. Життя і творчість, багатогранна діяльність митця.
Скласти інформаційне гроно про поета

 Відеоінформація до уроку https://www.youtube.com/watch?v=Hn2LYHHcuWs&feature=emb_logo

Життя і творчість М. Вороного

Дитинство, роки навчання.
Микола Кіндратович Вороний (псевдоніми Арлекін, Віщий Олег, Кіндратович, Микольчик) — український поет, письменник, перекладач, режисер, актор, театрознавець, громадсько-політичний діяч, історик і публіцист.
Народився 6 грудня 1871 року на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська обл.) у родині ремісника, де зберігалися давні українські традиції. Мати прищепила малому Миколці палку любов до українських пісень, казок, легенд і звичаїв.
Батько Кіндрат Вороний походив з кріпаків, мати — Одарка Колачинська з роду освітнього діяча XVII-XVIII ст., ректора Київської академії П. Колачинського. Коли малому було півроку, сім'я переїхала до Харкова.
Там навчався спочатку в початковій школі, потім у Харківському реальному училищі, пізніше — в Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв'язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів. Пізніше продовжує навчатися у Віденському і Львівському університетах.
У період навчання у Львівському університеті знайомиться з Франком. Допомагав йому у виданні газет „Громадський голос” і „Радикал”.

Літературна та театральна діяльність.

Працює бібліотекарем і коректором Наукового товариства „Руська бесіда”, у редакції журналу „Житє і слово”. З 1897 року — актор труп М. Кропивницького, П. Саксанського та інших. Сцену залишає 1901 року і працює в установах Єкатеринограда, Харкова, Одеси, Чернігова. З 1910 р. оселяється в Києві, працює в театрі М. Садовського, викладає в театральній школі. Восени 1917 р. стає директором Українського національного театру. 1920 року емігрує до Варшави і видає збірку „За Україну” (1921 р). 1926 року повертається до України та веде педагогічну і театральну діяльність. Перший вірш „Не журися, дівчино” був надрукований 1893 року, але поетичні твори писав ще навчаючись у Харківському реальному училищі. Останні роки життя.
На початку 30-х років митця засудили, вирок — трирічне заслання до Казахстану. Вирок було замінено забороною проживати в Україні. Син Марко прагнув добитися помилування, але його звинуватили в націоналізмі, заарештували й відправили на Соловки.

Вивчення архівів КДБ дозволило документально точно визначити, що Микола Вороний проходив по груповій справі з традиційним для того часу формуванням „за участь у контрреволюційній військово-повстанській організації” Репресований у 1934 р. Розстріляний 7 червня 1938 року. Архів Вороного зберігається в інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. Реабілітовано посмертно у 1957 р.

 Основні мотиви лірики Миколи Вороного.

1. Роль поета і поезії в суспільному житті („Іванові Франкові”, „До моря”, „Пам'яті М. Лисенка” „Івану Котляревському”).

2. Патріотичні мотиви, Любов до України („За Україну”, „Краю мій рідний”, „Євшан-зілля”, „Україно! Мамо люба!..”, „Молодий патріот”, „О рідна земле, люба моя нене!”).

3. Віра в український народ, сподівання на краще майбутнє („Коли ти любиш рідний край...”, „Гей, хто має міць” та інші).

4. Інтимна лірика („На скелі”, „Ні, не забув”, „Нічого, нічого”, „Нехай і так”, „Ти не любиш мене...”, „Чи зумієш?”, „Ти не моя...”, „Зрада”, та інші).

5. Пейзажна лірика („Блакитна панна”, „На озері”, „Краса”, „Зоряне небо”, „До моря” та інші).

6. Урбаністичні мотиви („Співи старого міста”).

3. Робота над твором „Блакитна панна”
Під впливом Європейського символізму розвинулася модерна українська поезія початку XX ст. елементи й впливи символізму помітні й у творчості М. Вороного. Творчість М. Вороного — це перша декларація ідей і форм українського символізму Іван Лучук: „Перший правдивий модерніст української поезії... Мав сміливість понад усе цінувати красу, прагнув облагороднювати марудну дійсність. Володів екстраординарним відчуттям слова...” Він одним з перших в українській літературі звернувся до складного явища європейського модернізму та французького символізму. „Блакитна панна” (1912) — зразок поезії символізму, який відкриває цикл поезій „Гротеск”.






17.04.2020
Тема:
Єдність краси природи і мистецтва в поезії «Блакитна Панна»
М. Вороного
Ідейно-художній аналіз поезії, вивчити вірш на пам'ять


Історія написання вірша "Блакитна панна"
Цю поезію Микола Вороний написав у 1912 році. Вірш має яскраві тропи та витончену форму й передає два провідних мотиви: возвеличення краси природи та єдність природи з митцем. Блакитна Панна – це образ весни, яка тривожить душу ліричного героя.
19 століття ознаменувалося зростанням напруження в суспільному та політичному житті, тож митці-модерністи намагалися осмислити епоху шляхом пізнання метафізичних та духовних процесів й зламів, що спричиняють появу хаосу. Микола Вороний як яскравий представник символізму також був у пошуках вічних цінностей – однією з яких є мистецтво, народжене з гармонії краси.
Аналіз вірша "Блакитна панна" Миколи Вороного
Микола Вороний зазначив про свій вірш таке: "Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більш ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша." Поезія перегукується з віршем Павла Тичини "Арфами, арфами..."
До вашої уваги короткий аналіз поезії:

  • Тема: очікування приходу довгожданої весни та опис всієї краси природу у цю пору року
  • Ідея: уособлення весни та краси природи в образі Блакитної Панни
  • Віршовий розмір: нерівностопний хорей
  • Римування: перехресне
  • Художні засоби:
  • епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою
  • метафори: сміючись на пелюстках, на квітках
  • порівняння: а вона, як мрія сна чарівна
  • гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках
  • анафора: має крилами Весна запашна
  • окличні речення: ось вона – Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: "Осанна!"
  • інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках

Українська література 10  клас
Підручник: Слоньовська О. В. Українська література (профільний рівень): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 304 с.

I тиждень                                                                       
Завдання:
Опрацювати С. 225- 228, Скласти хронологічну таблицю
«Contra spem spero!» Вивчити вірш напам’ять

II тиждень                                                                       
Опрацювати С. 229-232.
 Прочитати «Лісова пісня» Л. Українка

III тиждень                                                                       
Опрацювати С. 233-245.
 Прочитати «Касандра» Л. Українка.
Вивчити монолог МАВКИ «Лісова пісня»




Леся Українка. Лісова пісня (Аудіокнига)
https://www.youtube.com/watch?v=Uj_xavwI-QA
https://www.youtube.com/watch?v=3kYEoRTh1To

Аналіз творів
"Contra spem spero"  https://ukrclassic.com.ua/katalog/u/ukrajinka-lesya/2326-lesya-ukrajinka-contra-spem-spero-kharakteristika-tvoru


"Лісова пісня" https://ukrclassic.com.ua/katalog/u/ukrajinka-lesya/2326-lesya-ukrajinka-contra-spem-spero-kharakteristika-tvoru


Українська мова 10  клас
Підручник: Ворон А. А. Українська мова. Профільний рівень : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / А. А. Ворон, В. А. Солопенко. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2018. — 288 с. : іл.


I тиждень                                                                       
Завдання:
Опрацювати § 44, Виконати вправи 377, 379, 380, 382
II тиждень                                                                       
Опрацювати с. 232-233 Виконати вправи 385–
386 (1-2 )
III тиждень                                                                    

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)